слабий

слабий
-а́, -е́.
1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби́й, -бо́го, ч.; слаба́, -бо́ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку-небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров'я). || Який функціонує з відхиленнями від норми (про організм, його орган). Слабе серце.
2) Який має невелику фізичну силу; прот. сильний. || у знач. ім. слаби́й, -бо́го, ч.; слаба́, -бо́ї, ж. Той, хто не має великої фізичної сили. || В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.). || Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. || Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. || Який погано, повільно росте (про рослину). || Який втратив колишню гостроту, притупився (про слух, зір, пам'ять).
3) Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.
4) Який не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. Слаба держава. || у знач. ім. слаби́й, -бо́го, ч.; слаба́, -бо́ї, ж. Той, хто не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. || Який втратив свою воєнну міць, здатність до опору, наступу і т. ін. (про армію, її підрозділ).
5) Незначний за силою, ступенем вияву. Слабий посміх. || Неяскравий, тьмяний. || Неголосний. || Незначний, малий.
6) Непереконливий, необґрунтований. Слабий доказ.
7) Який не сягає потрібного рівня розвитку; відсталий. || Який не має певних знань, навичок і т. ін. Слабий фахівець. || Недосконалий у художньому відношенні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "слабий" в других словарях:

  • слабий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • слабеуш — слабий, поганий учень [III] …   Толковый украинский словарь

  • кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… …   Український тлумачний словник

  • немічний — а, е. 1) Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. || Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений. || у знач. ім. не/мічний, ного, ч. Слаба, безсила людина. || Те саме, що хворий. || у… …   Український тлумачний словник

  • слабкий — I 1) (який має незначну фізичну силу), слабий, слабосилий, несильний, малосилий, безсилий, кволий, немічний, недолугий, недужий, неміцний, хирний, хирий, хирлявий, хиренний, хирявий, чахлий, плохий, плохенький, хисткий, хлипкий, (в)утлий, дохлий; …   Словник синонімів української мови

  • хворий — 1) (на що й без додатка який має якусь хворобу, нездужає), нездоровий, недужий, недужний, слабий, болящий, нездужалий 2) ім. (людина, яка хворіє), недужий, слабий, болящий; пацієнт (людина, що звертається до лікаря) …   Словник синонімів української мови

  • слабый — Индоевропейское – (s)lab (слабый). Общеславянское – slabъjь. Древнерусское – слабъ, слабый. Слово «слабый» пришло в современный русский из древнерусского, где известно с XI в. Древнерусские «слабъ», «слабый» заимствованы из старославянского, где… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • безголосий — а, е. 1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний. 2) перен. Беззвучний, тихий; німий. 3) перен. Безсловесний …   Український тлумачний словник

  • безсилий — а, е. 1) Який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений. 2) Нездатний або неспроможний що небудь зробити, подолати …   Український тлумачний словник

  • благий — а/, е/. 1) розм. Слабий, кволий. || Старий, убогий, поганий. 2) заст. Добрий, добросердий, лагідний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»